Якби ж то мені – та в табір циганський!

Де воля – то пісня, де звичай поганський,

Де коні копитами землю стрясають,

Де просто живуть і так просто кохають!..

Над озером зрання в галявині сонній

Вдягнула б спідницю з червоних півоній,

Розквітлу троянду в волосся  б заклала –

І цигана,   цигана причарувала!..

А в цигана очі, як чорне вугіля!!! —

А циган заграє! —А буде весілля!—

І смичком пройдеться, як буком, по скрипці,

А потім тим буком як вріже по литці!—

Із ревнощів струни розірве надвоє!..

…Або ж заспіва під гітару: - Ти моя!..

Й під пісню незнану й гадання циганок

Настане в циганському таборі ранок…

Якби ж то мені – та в табір циганський…